[an error occurred while processing this directive] [an error occurred while processing this directive]

Нормативная документация


МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ


Н А К А З



№ 84 від 06.04.98 м.Київ. [vd980406 vn84]

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1998 р. за № 271/2711


Про затвердження Інструкції про порядок одержання, використання,
обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння


У зв'язку з уведенням у дію Закону України від 18.11.97 р. № 637/97-ВР "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Інструкцію про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння (додається).

2. Визнати такою, що втратила чинність, Інструкцію Міністерства фінансів України від 29 грудня 1992 року "Про порядок одержання, використання, обліку, зберігання та транспортування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на підприємствах, в об'єднаннях, установах і організаціях".


Перший заступник Міністра С.А.Буковинський


Затверджено

наказом Міністерства фінасів

України 06.04.98 № 84


Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

28 квітня 1998 р.

за № 271/2711

Інструкція
про порядок одержання, використання, обліку та зберігання
дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння


1. Загальні положення


1.1. Ця Інструкція, розроблена у зв'язку з уведенням у дію Закону України від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними", встановлює порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виробів з них та виробів, що їх містять.

1.2. Відповідно до статті 1 цього Закону терміни та поняття вживаються у такому значенні:

а) дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо);

б) дорогоцінне каміння - природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):

- першого порядку - алмаз, рубін, сапфір синій, смарагд, олександрит;

- другого порядку - демантоїд, евклаз, жадеїт (імперіал), сапфір рожевий та жовтий, опал благородний чорний, шпінель благородна;

- третього порядку - аквамарин, берил, кордієрит, опал благородний білий та вогняний, танзаніт, топаз рожевий, турмалін, хризоберил, хризоліт, цаворіт, циркон, шпінель;

- четвертого порядку - адуляр, аксиніт, альмандин, аметист, гесоніт, гросуляр, данбурит, діоптаз, кварц димчастий, кварц рожевий, кліногуміт, кришталь гірський, кунцит, моріон, піроп, родоліт, скаполіт, спесартин, сподумен, топаз блакитний, винний та безколірний, фенакіт, фероортоклаз, хризопраз, хромдіопсид, цитрин;

в) дорогоцінне каміння органогенного утворення - перли і бурштин у сировині, необробленому та обробленому вигляді;

г) напівдорогоцінне каміння - природні та штучні (синтетичні) мінерали, органогенні утворення та гірські породи в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):

- першого порядку - бірюза, жадеїт, лазурит, малахіт, молдавіт, нефрит, тигрове та кошаче око, хауліт, хризокола, цоізит, чароїт;

- другого порядку - агат, амазоніт, гагат, гематит, дерево скам'яніле, джеспіліт, егіриніт, епідозит, кахолонг, кварцит кольоровий, кремінь кольоровий, онікс мармуровий, опал, пегматит, пірофіліт, родоніт, сердолік, серпентиніт, скарни кольорові, содаліт, халцедон, шпати іризуючі й польові, яшма.

Дія Інструкції не поширюється на синтетичні і вирощені аналоги дорогоцінного каміння у всіх виглядах.

1.3. Порядку, що встановлений цією Інструкцією, повинні дотримуватися суб'єкти підприємницької діяльності всіх форм власності, які видобувають, переробляють, застосовують, використовують та зберігають дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, вироби з них та вироби, що їх містять.

1.4. Суб'єкти підприємницької діяльності, які видобувають, переробляють, застосовують, використовують та зберігають дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, з урахуванням особливостей власного виробництва та на основі положень цієї Інструкції можуть розробляти внутрішні Інструкції про порядок одержання, використання, обліку і зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

1.5. Суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані:

а) одержати спеціальний дозвіл (ліцензію) Міністерства фінансів України на відповідний вид діяльності. У разі ведення діяльності без ліцензії або з порушенням умов, передбачених ліцензією, за рішенням Ліцензійної палати або Міністерства фінансів - зупиняти роботу до усунення порушень;

б) допускати на підприємства представників органів державного контролю для здійснення ними у межах своєї компетенції контролю за одержанням, використанням, обліком, зберіганням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, за наявності у них письмового розпорядження із зазначенням питань та термінів проведення перевірки. У разі виявлення порушень - вживати оперативних заходів щодо їх усунення. Припиняти роботу з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням за рішенням відповідних органів, що здійснюють контроль, до усунення порушень;

в) вести належний облік щодо надходження, використання та залишків дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виробів, що містять їх, а також брухту і відходів із зазначеними цінностями; проводити у встановлені строки їх інвентаризацію в усіх місцях зберігання і безпосередньо на виробництві. Своєчасно фіксувати дані за результатами проведених інвентаризацій в облікових документах;

г) дотримуватися порядку складання і подання звітності за встановленими формами про роботу з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням;

ґ) зберігати дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння відповідно до встановлених зазначеною Інструкцією вимог;

д) забезпечити технологічно можливий збір відходів і брухту дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння власного виробництва.


2. Порядок продажу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння
з Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та на підприємствах,
ринках дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння за договорами купівлі-продажу


2.1. Продаж дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння з Державного фонду суб'єктам підприємницької діяльності здійснюється Державним сховищем у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2.2. Купівля дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння суб'єктами підприємницької діяльності усіх форм власності на ринках дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння здійснюється ними самостійно на основі договорів купівлі-продажу, укладених відповідно до вимог чинного законодавства України та міжнародного права.


3. Використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння


3.1. Використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння здійснюється за умов виконання таких дій:

а) визначення потреби у дорогоцінних металах і дорогоцінному камінні на основі технічно й економічно обгрунтованих і затверджених прогресивних норм використання;

б) розроблення і затвердження норм використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, а також норм повернення їх у вигляді відходів і брухту здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності згідно з нормативними актами органів, яким надаються відповідні повноваження для проведення експертизи норм і нормативів, що діють у сфері використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;

в) щорічний перегляд і затвердження норм використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;

г) затвердження зведених норм використання алмазів на виготовлення алмазних інструментів і діамантів, а також зведених норм використання смарагдів під час їх огранування, на одиницю обсягу виготовленої продукції. При цьому зазначаються витрати на вироби, відходи і втрати.

Зведені норми використання алмазів при застосуванні алмазних інструментів затверджуються у перерахунку на одиницю виконаної роботи. Затверджуються також норми використання алмазних інструментів на виробництво конкретних видів продукції і робіт, а також норми повернення алмазів від спрацьованих інструментів.

3.2. Спрацьований алмазний інструмент або не придатний для подальшого використання за прямим призначенням за узгодженням з Міністерством фінансів України направляється на рекуперацію і переатестацію в Інститут надтвердих матеріалів ім. В.Н.Бакуля НАН України або на Дослідний завод Інституту надтвердих матеріалів НАН України згідно з порядком, встановленим Міністерством фінансів України.

3.3. Збирання і здавання відходів і брухту із вмістом дорогоцінних металів здійснюється згідно з порядком, встановленим Міністерством фінансів України.


4. Зберігання і транспортування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння


4.4. Приміщення, де відбувається прийом і відпуск дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів із них, забезпечується вагами, гирями та іншими потрібними засобами вимірювальної техніки, які повинні пройти повірку або метрологічну атестацію в територіальних органах Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації.

Допустимі похибки визначення маси дорогоцінних металів та виробів з них:

+/- 0,01 г - для маси до 1 кг включно;

+/- 0,1 г - для маси понад 1 кг до 10 кг включно;

+/- 0,2 г - для маси понад 10 кг до 20 кг включно;

+/- 0,5 г - для маси понад 20 кг до 50 кг включно, що відповідає метрологічним характеристикам вагів 3-го класу за ГОСТом 24104-88 та гир 3-го класу за ГОСТом 7328-81.

Зважування виробів з дорогоцінних металів, відходів і брухту, що містять дорогоцінні метали у кількості менше ніж 5 відсотків, здійснюється на вагах з похибкою зважування +/- 0,05 відсотка від маси, яка зважується.

Маса дорогоцінного каміння визначається на спеціальних каратних або аналітичних вагах з точністю зважування:

- до 0,01 карата - для дорогоцінного каміння першого порядку;

- до 0,1 карата - для дорогоцінного каміння другого, третього та четвертого порядку.

Зважування напівдорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення (бурштину та перлів), гагату, слонової та мамонтової кістки в сировині здійснюється на повірених вагах з точністю зважування до 0,1 грама.

Вагові різниці, що виявлені під час зважування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, повинні бути відображені в облікових документах; плюсова різниця в межах допустимої похибки зважування додається, мінусова - підлягає списанню на витрати виробництва.

4.5. Суб'єкти підприємницької діяльності несуть відповідальність за незадовільну організацію зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння відповідно до чинного законодавства.


5. Облік дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння


5.5. Запис в облікових документах дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і виробів здійснюється на підставі актів прийому, прибуткових ордерів, лімітних карт, приймально-здавальних накладних, актів на використання або вибуття інструменту, обладнання, лабораторного посуду, приладів, актів на оприбуткування зібраних відходів і брухту та іншої первинної бухгалтерської, супровідної і технічної документації, яка належним чином оформлена.

Суб'єкти підприємницької діяльності - виготовлювачі однокристального алмазного інструменту повинні зазначати в паспортах тип інструменту, порядковий номер, характеристику алмазної сировини, початкову масу алмаза і масу алмаза перед закріпленням в інструмент.

Ваговий облік алмазів в однокристальному інструменті (волоки, різці, наконечники, алмази в оправах тощо) у споживачів алмазного інструменту ведеться відповідно до фактичної маси закріплених алмазів.

Запис операцій щодо находження і відпуску дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і виробів здійснюється після виконання кожної операції. Маса цінностей відображається в документах бухгалтерського обліку у точній відповідності із вихідними даними первинної документації, хімічних аналізів та показаннями вагів чи інших вимірювальних приладів.

[an error occurred while processing this directive]